Грізне добро, полонене у каламутній воді

04 Липня 2017

Вадим МАНЮК

еколог, краєзнавець, кандидат біологічних наук, доцент ДНУ ім. Олеся Гончара

Більше 10-ти років тому говорили з пані Іриною Полин (творчий псевдонім) про Дніпрові Пороги. Те інтерв’ю мені по-особливому пам’ятне. Можливо, щирістю бесіди, можливо ще й сміливістю пані Ірини як журналістки (тоді ще зовсім не популярно було говорити про пороги в такому контексті). Правда, зважаючи на те, що матеріал вдалося надрукувати в російськомовній газеті, розмову перекладали з оригіналу. Нещодавно віднайшов цю статтю і тепер пропоную Вашій увазі. PS. Попри деяку наївність (але це з огляду на те, що сплинув час і ми не стояли на місці), загалом з усім, про що тоді говорили, погоджуюся на 100% і тепер.