Велені (Велетні)

Діди наші розказували, що як стали сюди заходити люди, то зараз почали орать і сіять. От раз, кажуть, виїхав чоловік з погоничами, запріг вісім пар волів в плуг і оре собі. Коли це де не взявся з-за Дінпра велень, забрав всіх з волами, з плугом в жменю,  ступнув там стіко раз і опинився верст за сто біля своєї матері. Приніс і показує: «дивись, мамо, яка мала муравка, а землю портить».

Степова піраміда

Вже у ІV тис. до н. е. у Надпорожжі з’явилися не просто кургани, а справжні витвори первісної архітектури, наскрізь просякнуті глибоким релігійним смислом. Розташована подалі від поселення, далеко у степу, високо на вододілі, могила наче відділяє світ мертвих від світу живих, порушує одноманітність краєвиду, слугує знаком володіння територією та межею пасовищ, спостережним пунктом, прекрасним орієнтиром на шляху у світі, де ще немає доріг у нашому розумінні…

Анастасія Карцова-Миклашевська: жінка-археолог родом з Порогів

До революції лише чотири жінки в Російській імперії провадили самостійні археологічні розкопки. Ось їхні імена: графиня Парасковія Уварова, Юлія Гендуне, Катерина Мельник-Антонович і Анастасія Карцова (уроджена Миклашевська). З них дві останні були українки. І якщо про Катерину Мельник-Антонович ще хоч щось написано, то нашу землячку Анастасію Андріївну Карцову-Миклашевську практично не знають. Тим часом вона була…

Кулики (острівки)

Кулики, – ів, мн. – два невелкі острови під лівим берегом Дніпра нижче Сурського порога (за В.Чабаненко). Д.Яворницький зазначає, що острівки Кулики розташовувалися перед дамбою Лоханського порога, праворуч. Назва, ймовірно, походить від того, що на них часто сідали птахи кулики. Таку ж назву має й перша лава Лоханського порогу – Куликівська. На рукописній мапі лоцмана О….

Григорій Микитович Омельченко (1911-2002)

ЯБЛУКА, КАЛИНА І СТЕПИ ГРИГОРІЯ ОМЕЛЬЧЕНКА   Кожного разу він нас чимось пригощав. Городиною, фруктами, виноградом із власного саду. А, бувало, легким власного виробу вином. Григорій Микитович Омельченко любив гостей, любив і вмів частувати. Напевне тому так часто бували у його домі друзі, а їх у старого лоцмана не бракувало. Приходили поспілкуватися з людиною, яка…

Смерть і похорони характерника (легенда)

Ще за Катерини, на бальці Таволжаній жив запорожець Довгий і був він превеликий характерник… Старий, дуже старий був він, та ще й одинокий. Став він померать, — а померав він не раз, — і звелів наймитові покликать сусіда Пластуна. Довго вони балакали, а далі Довгий ліг тай умер. Пластун і каже наймитові: «Ну лягай, сину,…

Мене цікавлять пороги

Я хочу бути в курсі всього, над чим ви працюєте і не хочу пропустити нагоди допомогти, тому надсилайте мені новини, інормацію про проекти та інші корисності на пошту!