МІЛЛЕР Михайло Олександрович

МІЛЛЕР Михайло Олександрович (26.11.1883–15.02.1968) – археолог, історик. Професор (1934). Дійсний член Української вільної академії наук у Мюнхені (ФРН), д-р філософії Українського вільного університету, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1949). Народився в слободі Кам’яно-Міллеровській Області Війська Донського (нині смт Кам’яне Антрацитівської міськради Луганської обл.). Син товариша (заступника) таганрозького міського голови, голови з’їзду мирових суддів, таємного радника (п.1916). Закінчив Таганрозьку класичну гімназію (1903), історичний факультет Московського університету (1908) та екон. відділення юрид. факультету Харківського університету (1911). Учень Д. Багалія і Д. Яворницького. Учителював у середніх школах у слободі Голодаївка (нині с. Куйбишево) та м. Таганрог (нині обидва Ростовської обл., РФ; 1920–1930). Зав. археологічного відділу Дніпропетровського крайового історико-археологічного музею (нині Дніпропетровський історичний музей імені Д.Яворницького; 1931), доцент Дніпропетровського педагогічного інституту та Північнокавказького планово-економічного інституту в Таганрозі (1931–1934). Професор Ростовського педагогічного інституту та Ростовського університету по кафедрі Стародавнього світу та археології (1934–1942). Член-кор. Державної академії історії матеріальної культури (1935). У 1940-му році захистив дисертацію на ступінь доктора історичних наук при Інституті історії матеріальної культури в Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург ). У роки Другої світової війни за гітлерівської окупації призначений директором історично-археологічного музею в Ростові-на-Дону. Влітку 1943 провів археологічні експедиції на Дніпрі.

Провадив розкопки в степовій смузі України та на нижньому Дону, досліджуючи катакомбні й сарматські поховання, перший дослідник Приазов’я (греко-варварські та сарматські поселення, скіфські могильники) і залишків грецької колонії Танаїс, був заступником голови Дніпрельстанської археологічної експедиції зони затоплення (1927–1932). Уфундував краєві музеї в Таганрозі, Новочеркаську (нині місто Ростовської обл., РФ), Ростові-на-Дону й Азові.

Від 1943 через Польщу та Австрію виїхав на еміграцію до Німеччини, де оселився у Геттінгені (Нижня Саксонія). Викладав на матуральних курсах в укр. таборі Ді-Пі (тимчасово переміщених осіб; 1945–1948). 1951 переїхав до Мюнхена. 1951–61 – науковий секретар Інституту з вивчення СРСР. Професор УВУ (1951). Його огляд “Археология в СССР” (Мюнхен, 1954) викликав “відповідь” А.Монгайта “Археология в СССР” (Москва, 1955). В англомовному виданні своєї праці (Нью-Йорк, США, 1956) М. вмістив заперечення стосовно тверджень цього автора. Є також автором праць з укр. геральдики.

Помер у м. Мюнхен. Похований на міському цвинтарі Вальдфрідгоф.

92 листи до Міллера зберігаються в Новочеркаському музеї історії Донського козацтва. Рукописи “Передісторичні культури Надпоріжжя та Нижнього Дніпра” (25 друкованих аркушів тексту й понад 100 таблиць, планів і креслень) та “Щоденник досліджень і розкопів на Огрінському півострові” (5 друкованих аркушів тексту і понад 40 таблиць, планів та креслеників) зберігаються в бібліотеці Колумбійського університету (США).

Михайло Мiллер та Дмитро Яворницький на розкопках стоянки Iгрень у 1932 р. Негатив з архiву Iнституту Археологiï НАН Украïни

Джерело: Білокінь С.І. МІЛЛЕР Михайло Олександрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во “Наукова думка”, 2009. – 790 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Miller_M_O

 

Мене цікавлять пороги

Я хочу бути в курсі всього, над чим ви працюєте і не хочу пропустити нагоди допомогти, тому надсилайте мені новини, інормацію про проекти та інші корисності на пошту!