Походження каменів. Жахливі змії, велетні

Легенда

До Христового рождєнія лукавий мав велику силу! Каміння, скелі, печери – це все його робота. В печерах він ховався от Божого гніва, от гріму. Тоді людей ще мало було, спокушати нікого, так він і давай розносить та розкидать по землі каміння: де кине малий камінець – через год виросте великий, де покладе великий – там виросте скеля. Хотілось йому всю землю покрить камінням, шоб ні що не росло, не жив чоловік, звір, птиця Божа. Тіко не по його вийшло: народився Христос, зараз же прокляв нечистого. З того часу каміння так і зосталось.

Фотограф Археологічної експедиції Дніпробуду Е. Федорович біля Змієвої печери на острові Перун

Після Христового рождєнія, в шкалубинах, жили змії з трьома головами; вони літали по світу, їли людей і всяку звіряку. Довго вони жили на світі і може-б ще жили, так звоювали їх богатирі-велені. Страшенний, кажуть, народ був. Колись вознесенський чоловік копав колодязь і на дев’ятому сажені найшов такий зуб, що на силу підняв. Жовтий він, жовтий та місний, як камінь. Поніс у волость показать, а старі люди і обізвались: «це зуб веленя»… Після багатирів ще жили змії, тіко уже з однією головою. У нас, кажуть, жило три зміяки: один на острові Хортицькому, другий – на порозі Гадючому, а третій – на острові Перуні, що нижче порога Будила. Пещери їх і тепер єсть. Ці зміяки похожі були на великих гадюк, тіко уміли літать. Крила у них були, кажуть, як у кажана і покриті лускою. Хвіст довгий, а на кінці мов стрілка з зазубнями. Як понаходили сюди запорожці, як почали воювать турків – вони зляку і порозлітались к бісовій матері… Після зміїв плодились тут полози. Це уже гад недавній, бо і наші батьки бачили. Полоз, кажуть, був гад товстий і довгий і як обкрутиться кругом вівці, або чоловіка, так і задаве. За людьми він котився колесом, а щоб не догнав – треба тікать против сонця: – він тоді не баче.

Розказав Дід Хома Горянець, 73 літ, о-в Хортиця, 30 серпня 1886 року

За виданням: Я.П. Новицкий. Народная память о Запорожье. Предания и рассказы, собраные в Екатеринославщине. 1875-1905 г. – Рига: Спридитис, 1990. – С.15–16. – /Репринтне видання/

Мене цікавлять пороги

Я хочу бути в курсі всього, над чим ви працюєте і не хочу пропустити нагоди допомогти, тому надсилайте мені новини, інормацію про проекти та інші корисності на пошту!