Таволжана, -ої, ж. – балка. Віктор Чабаненко у топонімічному словнику «Порожистий Дніпро» надає такий опис для цієї балки:  «…виходила до правого берега нижче Крилівської балки, напроти прохвістя острова Таволжанського (звідси й назва). Коротка, тепер затоплена».

Однак, на карті «Пороги Дніпра» Олега Власова балка Таволжана – це велика, розгалужена балка на лівому березі Дніпра, навпроти затопленого нині острова Перун (тобто дещо вище за течією Дніпра від прохвістя о. Таволжаного). Ця друга версія здається більш правдивою. Однією з приток лівобережної балки Таволжаної є Пластунів байрак, в якому за переказами запорозьких дідів, жив характерник Пластун, а він був сусідом іншого характерника Довгого, який мав зимівник у Таволжаній балці (див. легенду «Смерть і похорони характерника», записану Я.П. Новицьким зі слів діда Якова Мусієнка у 1882 році).

Джерела:

В.Чабаненко. Порожистий Дніпро. Історико-топонімічний словник. – Запоріжжя: ЗНУ, 2008. –  С. 149.

Новицький Я. П. Народная пам’ять о Запорожье: Предания и рассказы, собранные в Екатеринославщине. 1875–1905 г. – Рига: Спридитис, 1990. – 118 с.  Ця легенда – С.106–107.