Велені (Велетні)

Легенда

Бог єго зна, чи до потопа, чи до Христового рождєнія жили тут великі люди – велені. Їх маслаки і тепер находять, тіко дуже глибоко в землі. Діди наші розказували, що як стали сюди заходити люди, то зараз почали орать і сіять. От раз, кажуть, виїхав чоловік з погоничами, запріг вісім пар волів в плуг і оре собі. Коли це де не взявся з-за Дінпра велень, забрав всіх з волами, з плугом в жменю,  ступнув там стіко раз і опинився верст за сто біля своєї матері. Приніс і показує: «дивись, мамо, яка мала муравка, а землю портить». Мати глянула й каже: «однеси, синку, де взяв, нехай портить: з неї колись люди будуть». Вернувся той велень і пустив людей на ріллю, де взяв.

Розказав Макар Євдокимович Пазюк, 80 років, с. Біленьке, Катеринославського повіту, 12 червня 1887 р.

За виданням: Я.П. Новицкий. Народная память о Запорожье. Предания и рассказы, собраные в Екатеринославщине. 1875-1905 г. – Катеринослав: Типография Губернского Земства, 1911. – С.14–15.

 

Мене цікавлять пороги

Я хочу бути в курсі всього, над чим ви працюєте і не хочу пропустити нагоди допомогти, тому надсилайте мені новини, інормацію про проекти та інші корисності на пошту!