Молитва

15 Серпня 2017

ФОМЕНКО Юрій
Юрій ФОМЕНКО

блогер, краєзнавець, ініціатор створення ландшафтного парку «Дніпрові Пороги»

В кінці сорокових – на початку п’ятдесятих минулого століття Дніпро покривався льодом повністю…  Їздив Василь Павлович Науменко, тоді ще хлопчиком, через Дніпро у Волоське, на правий берег. Молов із дядьком зерно на борошно для односельців. Сидів у санках, управляв конем, а той тягнув їх по льоду.  Дядько Левко прив’язував малого Василя мотузкою за пояс і йшов поряд метрах в десяти.  Не дай, Боже, що, – то хоч хлопчака витягнути.  І чим ближче до середини Дніпра – тим повільніше йшов кінь, ледве дихав. Лід тріщав від морозу, і всі мовчали від страху.  На березі ж – кінь і дядько, як п’яні, в обнімку, йшли дорогою до колгоспної клуні.

Я інколи приходжу на берег до того міста, що показав Василь Павлович. Там починалась і закінчувалась зимова «дорога життя» через Дніпро. Згадую його слова: «Влітку пасемо корів над порогом, а кінь стане й дивиться на Волоське. Сонце сідає, і точно по тому шляху – сонячна доріжка. Очі в Орлика великі. Стоїть і немов молиться. Немов дякує, що живий, і просить у Господа, щоби льоду товстого послав узимку».

Джерело


Мене цікавлять пороги

Я хочу бути в курсі всього, над чим ви працюєте і не хочу пропустити нагоди допомогти, тому надсилайте мені новини, інормацію про проекти та інші корисності на пошту!