Орлан-білохвіст – пернатий символ прадавньої природи Дніпра

Морський (річковий) орел, орел-рибалка, орел-сіруватень ще так називають цього хижого птаха. Британський орнітолог-аматор Пол Бредбієр розповів, що в нього на батьківщині орланів часто називають Flying door (в перекладі означає – літаючі двері). І справді, якщо побачити його у польоті, то в очі одразу кидаються широкі крила і не пропорційно, порівняно з іншими орлами, невеликий, клиновидний хвіст, що створює враження, ніби в небі летить щось велике і прямокутне. Орлан-білохвіст є одним з найбільших птахів Європи, поступаючись розмірами лише чорному грифу, ягнятнику та сипу білоголовому. Розмах його крил сягає 2,4 м!, а вага дорослого птаха – 7 кг. Самки орланів, як правило, більші за самців, бо саме на них лежить обов’язок охороняти гніздо з майбутнім поколінням від небезпек та зовнішніх загроз.

Білий хвіст – ознака дорослої птиці. У перші два роки життя орлан-білохвіст має темне оперення, а світлі плями на хвості практично непомітні в польоті. На третій рік у птаха світлішає дзьоб, на спині з’являється багато світлих плям. На четвертий рік дзьоб стає жовтим, світлі плями з’являються на грудях, на п’ятий – починає біліти хвіст і світлішати голова. На шостий рік птах стає майже дорослим, але по краю хвоста ще є ледь помітна темна облямівка. І тільки на сьомий рік птах повністю вдягаає дорослий наряд, хоча здатність до розмноження у орланів з’являється раніше. З віком у орланів світлішають голова і передня частина корпусу – з’являється шляхетна сивина.

Лапи орланів, на відміну від більшості орлів, оперені не до кінця цівки, що пов’язано з харчовими вподобаннями, адже 80% раціону, як правило, складає риба, яку він добуває, хапаючи її кігтями з поверхні води. Полюбляє він також і водоплавних птахів, переважно качок та лисок. Не дивлячись на великі розміри, його не можна назвати неповоротким. Спостерігали, як орлан, полюючи за качкою, робив неймовірні піруети в повітрі і таки наздогнав свою здобич. Взимку не гребує орлан також і падлом, що насправді є притаманним для багатьох хижаків.

Орлан-білохвіст занесений до Червоної книги України і багатьох міжнародних охоронних списків. Чисельність його протягом XX століття різко зменшувалась, причиною чого було пряме винищування людиною шляхом відстрілу та розорення гнізд з яйцями чи пташенятами. Ще одною причиною було широке застосування отрутохімікатів, у першу чергу хлорорганічних сполук. Це призводило до зниження репродуктивних здатностей птахів та, як наслідок, до зниження їх чисельності. В Україні через створення по руслу Дніпра каскаду водосховищ та вирубки прибережних лісів були знищені типові біотопи мешкання цього хижака. Не слід також забувати і про розгалужену мережу ліній електропередач, на дротах яких загибель хижих птахів, нажаль, розповсюджене явище.

В останні десятиріччя спостерігається позитивна тенденція зростання чисельності орланів в Україні на радість орнітологів та природоохоронців. Розширюється й ареал. У цьому році першою знахідкою гнізда білохвоста відмітилась навіть степова «Асканія-Нова».

У нашому краї на початку 30-х років минулого століття (ще до затоплення порогів) на відтинку Дніпра між Дніпром і Запоріжжям гніздилося лише дві пари білохвостів. Сьогодні ж на теренах Дніпропетровської області гніздиться щонайменше 12 пар (зокрема в проектованих межах регіонального ландшафтного парку «Дніпрові пороги» – дві пари), а кількість зимуючих птахів досягає 50 особин.

Петро Чегорка

Мене цікавлять пороги

Я хочу бути в курсі всього, над чим ви працюєте і не хочу пропустити нагоди допомогти, тому надсилайте мені новини, інормацію про проекти та інші корисності на пошту!