Найдавніша історія Дніпрових порогів записана у геологічному літопису, прочитати який дозволяють породи та мінерали,  з яких вони складаються.  Кожна порода   і кожний мінерал мають тривалу, часто дивну і загадкову історію народження, складного життя і перетворення  в надрах Землі та на її поверхні.  Як власно пороги так і скельні виходи по берегах Дніпра, що є їх продовженням, складені різноманітними кристалічними породами докембрію, сучасний вигляд яких зумоволений процесами потужного метаморфізму і метасоматозу, тобто перетворення первинних порід під дією високого тиску, температури і хімічних реакцій впродовж більше як 3 мільярдів років.   Всі кристалічні породи докембрію поділяються на стратифіковані, які можна розташувати в певній віковій послідовності у стратиграфічній шкалі або вертикальному розрізі та нестратифіковані, які належать глибинним інтрузіям і проривають стратифіковані товщі на різних вікових і просторових рівнях. Найдавніші серед стратифікованих порід фундаменту, які примають участь у будові власно порогів та територій, що до них прилягають є глибоко метаморфізовані утворення аульської серії (AR₁al), представлені славгородською (AR₁sl) і базавлуцькою (AR₁bz) світами нижнього архею.    Їх абсолютний вік, визначений  в межах Середньопридніпровського блоку Украінського щита, складає  від 3,65 до 3,4 млрд. років.

Породний склад славгородської світи: амфібол-гіперстенові, амфібол-діопсид-гіперстенові, діопсид-гіперстенові, діопсидові, біотит-амфібол-діопсидові, біотит-амфіболові кристалосланці і амфіболіти, часто піроксенвміщуючі, значно рідше поширені амфібол-біотитові та біотитові плагіогнейси, в тому числі і піроксенвмісні (головним чином в межах Дзвонецько-Павлівського валу – вздовж долини р. Дніпро). Реліктові тіла порід базавлуцької світи зустрічаються по берегах Дніпра в районі Кодацького порогу, де входять до складу Микільської синформи Олександрівського куполу і представлені біотитовим та амфібол-біотитовими гнейсами та амфіболітами.

Значно більш поширеними як в межах долини Дніпра так і всього Середньодніпровського мегаблоку є нестратифіковані ультраметаморфічні утворення, що належать до головних складових так званих граніто-гнейсових куполів. Серед них  породи олександрівського і дніпропетровського комплексів нижнього архею, а також метаморфіти сурського, демуринського і мокромосковського комплексів середнього архею. Сформовані вони в інтервалі віку від 3,4 до 2,8 млрд. років.

Невеликі тіла актинолітитів та хлорит-серицит-тремолітових сланців олександрівського комплексу відслонюються в пригирловій частині балки Башмачки. Породи дніпропетровського комплексу (AR₁ dn), на відміну від олександрівського, суттєво переважають в розрізі докембрію і представлені плагіогранітами та мігматитами різного складу (біотитовими, амфібол-біотитовими). У підпорядкованій кількості присутні плагіограніти, тоналіти біотитові, амфібол-біотитові; плагіомігматити діоритоподібні; кварцові діорити біотит-амфіболові, амфіболові, зрідка піроксенвміщуючі. У відслоненнях по долинах рр. Дніпро та М. Сура відмічені малопотужні тіла метатоналітів (на геологічній карті вони не відображені). Рідше  зустрічаються кварцові діорити біотит-амфіболові, амфіболові, зрідка піроксенвміщуючі, поодинокі тіла тоналітів. Плагіограніти сурського комплексу (ΑR₂ sr).  складають великий Сурський масив, фрагменти якого відслонюються в долині р Мокрої Сури. За складом вони біотитові та біотит-амфіболові, іноді  катаклазовані і мікроклінизовані, неясносмугасті, плямисто-смугасті. Породи демуринського комплексу (AR₂ dr) обмежено  поширені у вигляді невеликих ізометричних тіл по обидва береги Дніпра. Це порфіробластичні граніти, гранодіорити біотитові, рідко мігматити. Специфічні біотит-роговообманкові порфіробластичні мігматити, що розвиваються по плагіогранітах з ксенолітами амфіболітів, виділяються в районі с. Волоське. Це сірувато-рожеві порфіробластичні породи з плямистим розміщенням біотиту та рогової обманки. Демуринському комплексу належать також згідні та січні жили і шліровидні виділення апліто-пегматоїдних гранітів серед порід різного складу.

Найбільш пізніми за віком є двопольовошпатові палінгенно-анатектичні гранітоїди мокромосковського комплексу (AR₂mk). За уран-свинцевим датуванням вони утворилися   2850-2800 млн. років тому. У складі мокромосковського комплексу в межах долини Дніпра домінують апліто-пегматоїдні та пегматоїдні граніти з ксенолітами мігматитів. Найбільше поле апліто-пегматоїдних гранітів з численними відслоненнями – Таволжанське – закартоване вздовж Дніпра в районі о. Таволжаний. В зоні впливу Девладівського і Оріхівсько-Павлоградського розломів гранітоїди зазнали інтенсивних тектоно-метасоматичних перетворень і часто діагностуються як катаклазити, мілоніти, діафторити.

Володимир Манюк