Балка Сáжавка – одна з наймальовничіших і найвідоміших у порожистій частині Дніпра. Розташована в 0,7 км на захід від Кодацької фортеці та навпроти острова Кодачок, розмежовує старовинне село Старий Кодак (Старі Кодаки) і селище Сажавка. Являє собою дуже густе й глибоке мереживо ярів, і по суті є типовим зразком такого ерозійного ландшафту, який називають в англомовних джерелах бедлендами. Однак саме ці стінки ярів, окрім надзвичайної живописності, є також унікальними з геологічної точки зору утвореннями.

Вперше відслоненя осадових порід у ярах балки Сажавки як опорний розріз четвертинних відкладів – «Стратотип кодацького горизонту» описав у 1966 році відомий вчений М.Ф. Веклич.

Тоді й пізніше різними авторами у бічних ярах балки Сажавки, у природних відслоненнях та штучних розчищеннях детально досліджено один з найбільш повних та характерних розрізів субаеральних відкладів четвертинної системи у Північному Причорномор’ї. Серед поширення голоценового, причорноморського, дофінівського, бузького, вітачєвського, удайського, прилуцького, тясминського, кодацького та дніпровського горизонтів найбільшої уваги заслуговує кодацький викопний ґрунт, розріз якого є визнаним стратотипом.

Нижче наводимо фрагмент розрізу яра найближчого до гирла балки Сажавки, та того, що розчленовує її лівий схил. Під коричнево-пальовими лесами тясминського горизонту залягає світа ґрунтів:

• Верхньокодацький викопний ґрунт, представлений сірувато-світло-бурим суглинком. За складом він ущільнений, вапнистий, із дрібними карбонатними стяжіннями, призматичної окремості, мікропористий, середній, неоднорідний. Потужність – 0,5 м.
• Середньокодацький викопний ґрунт сірий до темно-сірого, неоднорідний, з ясною горизонтальною верствуватістю, щільний, призматичної окремості, оглинений, вапнистий, з нерівномірним розподілом карбонатного матеріалу, середній, із помітними щільними карбонатними стяжіннями. Потужність – 0,3 м.
• Нижньокодацький викопний ґрунт світло-сірувато-коричневий (бурий), пухкий, великоплитчасто-призматичної окремості, макропористий, дрібноалевритової структури, у нижній частині із численними дрібними вапнистими стяжіннями, помітно оглинений, середній. Потужність – 1,6 м.

Світа кодацьких викопних ґрунтів підстеляється дніпровським потужним горизонтом, представленим типовим для розрізів, наближених до Дніпра, великоалевритовим лесовидним пальовим суглинком, близьким до супіску із виразною горизонтальною верствуватістю.

Володимир Манюк