В регіональному ландшафтному парку «Дніпрові пороги» відбулась студентська експедиція

09 Травня 2018

У регіональному ландшафтному парку «Дніпрові Пороги» відбулася друга навчальна екскурсія, на цей раз для студентів геолого-географічного факультету ДНУ (першою була екскурсія з учнями-вихованцями юннатівських гуртків області). Попри аномальну для початку травня спеку, маршрут видався насиченим і цікавим!

Можливо, найбільшим враженням для багатьох було відвідання екзотичного як для наших країв приватного Саду Світлани Кульбашної. Емоції зашкалювали. За парканом нам відкрився інший світ. Дехто зізнавався, що відчував, ніби миттєво перенісся з України десь на південне узбережжя Криму або у Середземномор’я. Сад прекрасний усім – дуже вдалим географічним розташуванням з видом на Дніпро, Ненаситець і Графську могилу, щирою і невимушеною розповіддю креативної господарки саду, багатством сортів і форм рослин, досконалим ландшафтним дизайном, дивовижними інсталяціями і безліччю диких птахів, які наповнюють повітря різноголосим співом… І хоча з цього раю ніяк не хотілося виходити, ми мусили рухатись далі за маршрутом.

За декілька наступних годин ми змогли побачити неповторні краєвиди Дніпра з дикими берегами, затоплені пороги, кромлех бронзової доби, пам’ятну плиту на ймовірному місці загибелі князя Святослава, віковічного 300-літнього дуба у прадавньому байрачному лісі з дикими конваліями. А ще колоритний рустикальний ландшафт села Звонецьке, і зрештою – скелясті степові береги Дніпра, населені майже виключно рідкісними видами флори та фауни. Встановили дружні контакти з найбільш типовими мешканцями цих біотопів – зеленими ящірками і водяними вужами. Останні влаштували нам невелике шоу у прозорій дніпровській воді. 

Цікаво, що навіть наш водій автобуса Анатолій не витрачав час даремно, а зайнявся краєзнавчими розвідками. Познайомився з дуже цікавим місцевим дідусем, який добре пам’ятає пороги, на власні очі бачив кам’яний стіл зі стільцями й кам’яними кухлями, що його вирубували у XVIII ст. до візиту «вражої баби Катерини ІІ», про те як багато було риби у ті часи, коли ще були пороги. А ще дідусь, на відміну від деяких «високоосвічених панів з міста» чудово розуміє, що природа катастрофічно деградує з моменту побудови Дніпрогесу і пройде ще зовсім небагато часу, як Дніпро стане болотом, і рятувати його вже буде пізно…

Ось з такими думками з вуст довгожителя-свідка часів, коли пороги ще не були затопленими, закінчилася перша студентська експедиція до регіонального ландшафтного парку «Дніпрові пороги». Не буду оригінальним, але зайвий раз нагадаю, що одна така екскурсія вартує більше, ніж три роки сидіння за аудиторними партами, особливо якщо Ви – студент геолог, географ, біолог чи еколог. І саме для цього мають функціонувати такі установи, як регіональні ландшафтні парки.

Вадим Манюк

Ця новина на сайті Дніпрограду


Мене цікавлять пороги

Я хочу бути в курсі всього, над чим ви працюєте і не хочу пропустити нагоди допомогти, тому надсилайте мені новини, інормацію про проекти та інші корисності на пошту!