Повернення “Вітру з Порогів”

07 Жовтня 2017

ВЛАСОВ Олег
Олег ВЛАСОВ

краєзнавець, історик, молодший науковий спiвробiтник вiддiлу iсторii Нацiонального заповiдника "Хортиця"

7-го жовтня 2017 року в Запорiзькiй обласнiй унiверсальнiй науковiй бiблiотецi, у рамках святкування 40-рiччя запорiзького кiноклубу «Сходження» нарештi вiдбувся довгоочiкуваний показ художнього фiльму «Вiтер з порогiв» («Останнiй лоцман»). Кiношедевр режиссера Арнольда Кордюма був знятий на Днiпровських порогах та будiвництвi Днiпрогесу в 1929 р. Ще рокiв 10 тому в Днiпрі вийшов документальний сюжет про творчiсть вiдомого театрального дiяча Миколи Садовського, який зiграв у тому фiльмi головну роль – лоцмана Остапа Ковбаня. У сюжетi стверджувалося, що фiльм «Вiтер з порогiв» був свого часу заборонений, а потiм знищений, так що, принаймнi у нашiй краïнi, його нема. Я ж нiколи абсолютно не вiрив у це! «Не може цього бути – вiн обов’язково знайдеться!»
I ось – мрiя здiйснилася. Роки два тому в Києвi, у сховищi було знайдено занедбану, забуту копiю. Фiльм вiдновили i вже показували на одному з фестивалiв у Одесi. Тепер, завдяки старанням членiв кiноклубу «Сходження», спровокованих ведучим групи «Атипичное Запорожье», екскурсоводом Романом Акбашем, фiльм «Вiтер з порогiв» дiстався Запорiжжя. Подiя викликала великий iнтерес – увесь лекцiйний зал на першому поверсi бiблiотеки був забитий вщент!

Моï враження? – забійний ШЕДЕВР. Ця рiч вiдповiдає потроху забутим сьогоднi термiнам «кiнокартина», «кiнематографiчне полотно». Видно, як оператор вивiряє кожний рух камери, будує композицiю кожного плану. Фiльм просто приємно дивитися – отримуєш справжнє естетичне задоволення (а я, доречi, взагалi надзвичайно рiдко дивлюся художнi фiльми i не схильний до мистецтвознавчих розглагольствувань, бо не розумiюся у цьому. Але це!..).
Тепер що стосується змiсту. Фiльм – справжнiй скарб для тих, хто цiкавиться Днiпровськими порогами та лоцманами: широкi краєвиди первiсного, неспотвореного Днiпра, купа майстерно переданих планiв Ненаситця, Днiпрових скель, показ лоцманського побуту, робочих моментiв (пiдготовка плоту до сплаву, прохiд порогу, аварiя тощо). Можете уявити мiй мандраж))). Ага – ну й певна річ – будiвництво Днiпрогесу, i фабрика-кухня, куди влаштувалася дочка Остапа Ковбаня посудомийкою… До речi – у тому днiпропетровському телевiзiйному сюжетi, що про нього йшлося на початку, казали, що наприкiнцi фiльму розлючений Днiпробудом Остап Ковбань намагається здiйснити диверсiю на будiвництвi, але гине сам. – Брехня! – Вiн просто у безсилому розпачi пошкодив свiй плiт, вiд чого сталася аварiя. Ледь не загинув, але його виловили й вiдкачали будiвельники. У фiналi Остап покидає Днiпробуд, куди вiд нього втекли працювати його дiти, i йде кудись далеко – у минуле…
Тепер про не зовсiм приємне. Авторськi права на цей шедевр має Кiноцентр iменi Довженка у Києвi, який вiдновив фiльм. Отже, показ його у Запорiжжi був одноразовим, за спецiальним дозволом Кiноцентру. Хочете подивитися ще – дозвiл обов’язковий. Мiж тим, кадри з фiльму дають гарне уявлення про велич i красу затоплених порогiв. Усi знають, що сьогоднi такi речi – cправжнiй раритет. Як на мене, дуже важливо показати картини первiсноï Днiпровоï природи як можна ширшому загалу. Для цього ïх можна використати у сучасному документальному фiльмi про Днiпровi пороги (якого ще нема, а дарма…). Не кожен же пересiчний громадянин захоче передивлятися весь чорно-бiлий нiмий фiльм 1929 року… Але, думаю, окремi картини порожистого Днiпра, супроводжуванi належними коментарями, справлять враження й на любителя латинських серiалiв. До речi – чи показували «Вiтер з порогiв» у Днiпрi?
Ще раз – ДЯКУЮ ЗА ЗАДОВОЛЕННЯ всим причетним до цього!

Джерело


Мене цікавлять пороги

Я хочу бути в курсі всього, над чим ви працюєте і не хочу пропустити нагоди допомогти, тому надсилайте мені новини, інормацію про проекти та інші корисності на пошту!