Треті Вальхівські читання – крок до пізнання пташиного світу Степового Подніпров’я

30 Жовтня 2017

ЧЕГОРКА Петро
Петро ЧЕГОРКА

зоолог, краєзнавець, головний редактор часопису "Свята справа-ХХІ", голова правління еколого-туристичного об'єднання "Орлан"

Вальхівські читання у форматі польового семінару професіоналів і аматорів орнітології Дніпропетровщини були започатковані на відзнаку 130–ліття від дня народження Бориса Сергійовича Вальха (1876–1942) лікаря-епідемолога, зоолога широкого профілю. Він стояв біля витоків вивчення пташиного населення нашого краю.

Б.С. Вальх народився 27 листопада 1876 року в селі Введенському Бахмутського повіту Катеринославської губернії в сім’ї дрібного дворянина іспанського походження. Систематичні спостереження за птахами (одночасно захоплюючись ентомологією) Борис почав 16-річним юнаком-гімназистом Павлоградської гімназії, в якій він навчався в 1892-1896 роках. Околиці Павлограда, за його власними свідченнями, на той час були “багатющою в орнітологічному відношенню місцевістю, яка займала кут між річками Самарою і Вовчою. Це низька рівнина, рясно зрошувана окрім численних боліт і лиманів річками Самарою і її рукавами: Вовчою, Гніздкою, Кривцем і Кочергою. Три останні в сухе літо пересихають і стають в більшості стоячими. Болота і озера-лимани розкидані скрізь. Берега лиманів грязьові, тільки поблизу Самари і Вовчою є декілька озер з піщаними берегами. Весною лимани від танення снігів сильно розливаються і, об’єднавшись між собою, утворюють суцільне озеро, яке слугує під час прольоту становищем для гусей, лебедів, качок й інших водних птахів”.

Саме на цих просторах Борис Вальх набув досвіду і сформувався як висококласний орнітолог. У пізнавальних цілях він також здійснив екскурсії по Дніпру від Катеринослава до Ненаситецького порогу, по річці Вовчій, відвідав інші місця Катеринославської губернії – степи під Синельниковим, плавні під Олександрівськом, Маріупольський повіт у Приазов’ї, річку Сіверський Донець на Луганщині.

Після закінчення гімназії Б.С. Вальх студіював медицину в Харківському університеті, де йому дозволили безкоштовно слухати лекції природно-історичого відділення фізико-математичного факультету. Відомий російський орнітолог М.М. Сомов був його наставником. Студент мав настільки чудову підготовку, що фактично практичні заняття по зоології і ботаніці часто йшли під його керівництвом. Після закінчення університету Б.С. Вальх стажувався в Харкові, працював лікарем в Маріуполі, Бухарі, побував у Швеції. Великий проміжок часу після революції і громадянської війни прожив у Бахмуті на Донеччині, де й одійшов у кращі світи у квітні 1942 року. Доктор Б.С. Вальх багато сил відав охороні природи, сприяв організації приморських заповідників у Приазов’ї, заповідника “Кам’яні могили”, спеціалізованого хохулевою господарства в Серебрянському лісовому масиві на Донбасі. Відомі його публікації з проблем захисту рослин, ентомології, систематики гризунів.

Для території степової зони України важливими першоджерелами, що характеризують пташине населення цього регіону в конкретний період часу є дві статті Б.С. Вальха з однаковою назвою “Материалы для орнитологии Екатеринославской губернии». Перша з них побачила світ в 1900 році в “Трудах общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете”, друга опублікована у 1911-му році в «Орнитологическом вестнике», який видавався у Москві. Структура і зміст статей відповідають класичним вимогам до фауністічних робіт – це анотований список птахів з відомостями про чисельність, характер перебування, фенологію прольоту, особливості біології, інші цікаві деталі.

Перші Вальхівські читання відбулися ще в 2007 році, Другі проводились у віртуальному режимі у 2010 році. 7-8 жовтня 2017 року за фінансової підтримки Українського товариства охорони птахів відбулися довгоочікувані Треті Вальхівські читання. Прийняло в них участь 13 фахівців та аматорів з Дніпра, Кривого Рогу, Верхньодніпровська, Криничанського та Павлоградського районів. Першим заходом програми було відвідування аматорського стаціонару з кільцювання птахів Сергія Шибанова – людини просто унікальної, яка все своє життя присвятила практичному вивченню птахів, правилам їх вольєрного утримання, а кількість закільцьованих ним птахів досягає десяти тисяч. Вдома у Сергія постійно знаходяться на реабілітації травмовані або ослаблені птахи.

Далі маршрут пролягав до села Межиріч, що під Павлоградом, де учасники читань побували на таємничому Мавринському майдані, у народному історико-краєзнавчому музеї, напилися води з криниці з удосконаленим журавлем. За такий плідний і приємний візит велика подяка директору музею Віктору Петрушенку. До місця ночівлі їхали по Вальхівським місцям – вздовж річки Вовчої до злиття її з Самарою.

Другий день читань почався з ранкової екскурсі по Самарському лісу, повному чорних синиць, золотомушок, вьюрків та іншої цікавої пташиної дрібноти і продовжився на Булахівському лимані. Офіційна частина читань включала доповіді Віктора Дем’янова про походження, сучасний гідрологічний стан лиманів Присамар’я і шляхи його покращення, Сергія Соболя про антропогенний чинник впливу на орнітофауну Булахівського лиману. Віктор Волошин розповів про методику спостережень за зимівлею вухатих сов на території Дніпропетровської області, Вадим Манюк – про першочергові завдання по вивченню і охороні птахів регіонального ландшафтного парку «Дніпровські пороги», Ігор Янчук – про рідкісних птахів східних околиць Кривого Рогу. Пол Бредбієр підсумував результати своїх 20-літніх спостережень на лиманах Присамар’я.

Була й презентація нових видань: книжки-розмальовки «Птахи рідного краю», календаря «Птахи степового Подніпров’я», методичного посібника «Вивчаємо птахів», часопису «Свята справа-ХХІ».

За результатами читань вже традиційно готується до видання збірник матеріалів «Птахи Степового Придніпров’я: минуле, сучасне, майбутнє». Четверті читання планується провести на території новоствореного регіонального ландшафтного парку «Дніпровські пороги» у 2018 році.

Фото: Ігор Янчук, Віктор Волошин, Вадим Манюк


Мене цікавлять пороги

Я хочу бути в курсі всього, над чим ви працюєте і не хочу пропустити нагоди допомогти, тому надсилайте мені новини, інормацію про проекти та інші корисності на пошту!